БУДЖАЦЬКЕ КОЗАЦТВО

BUDZAK KOZAK

     

Душу - Богові! Життя - Україні! Серце - народові-нації!
Честь - козацтву-лицарству! 

Долинівська Січ

В Долинівській школі (Долинівська Січ) вже багато років працює Козацька республіка. Засновники – директор школи Тома Т.П., завуч Долгошеєнко М.І., педагог-організатор Молчанова Т.І., учитель Новохатська Т.О.

 

         Школа – це вихователі, викладачі, бібліотекар, працівники їдальні, й увесь її персонал. Але, головне, - директор школи, який визначає її (школи) «особу», «душу», який створює в ній атмосферу доброзичливості до учнів й учителів між собою.

            Навантаження директора, рівень його культури,тип спілкування визначають соціально-психологічний клімат як у педагогічному, так і учнівському колективах. Долинівській школі поталанило – її директор саме та людина, яка створює позитивний настрій учасників навчального процесу.

            Загальновідомо, що ефективне управління можливе лише за умови, що керівник розуміє завдання закладу і його специфічні особливості.

            Тетяна Іванівна Тома ці особливості розуміє – тому школа її – це школа козацько-лицарського виховання – Долинівська Січ![1]

           

            У 1995 році виникла думка про створення в школі нової організації – козацької паланки. Цю ініціативу підтримала педагог-організатор Молчанова Т.І., завуч школи Долгошеєнко М.І.

            На виховних годинах почали знайомити учнів з козацтвом, що виникло в ХVVІ ст. та життям козаків. Кожен клас обирав прізвище козака, який мав носити їх загін.

            З особливим хвилюванням та захопленням діти перечитувалм гоголівського «Тараса Бульбу», полонилися героїкою запоржців, їх славними подвигами.

            19 травня у школі вирішили проводити традиційне свято «Козацькому роду нема переводу». В цей день учні 4 класу складають символічний іспит на право називатися козачатами – нащадками славного лицарства Запорозького, присягають на вірність козацьким звичаям, традиціям. Після святкової лінійки приймають участь у виставі, грають ролі Сагайдачного, Тараса Бульби, його синів, Андрія і Остапа – проводять один день на Запорозькій Січі.

Дуже подобається козачатам конкурсна програма «Супер-козак», де проводяться ігри «Хто швидше спорожнить свої миски», конкурси знавців козацьких терминів, прислів’їв та приказок, кмітливих, «П’ю і не нап’юся», умільців, «Оселедець», «Втеча з полону», перетягування канату.

Козачата показують свою силу, спритність і відвагу в козацькій естафеті, яку організовує вчитель фізичної культури Касаткін О.Л. У супроводі музичного інструменту аід керівництвом вчителя музики Новохатської Т.О. виконують пісні «Ой на горі та женці жнуть», «Їхав козак за Дунай», «При долині кущ калини», «Запорізька похідна». Звучать гуморески, народні анекдоти про козаків.

Народні перекази стверджують, що прийнятих на Запорозьку Січ буцімто піддавали особливому випробуванню. Накажуть, наприклад, варити кашу. Наші кашовари готують теж українську козацьку страву: зварене пшоно, галушки, куліш із салом і т.д.

Журі підводить підсумки, де враховується і дисципліна, і явка учнів на свято. Переможцям свята вручається кубок «Козацькому роду нема переводу. [2]



[1] Газета «Річ про Буджацьку Січ» (Білгород-Дністровський). №5, травень 2004.

[2] Газета «Річ про Буджацьку Січ» (Білгород-Дністровський). №5, травень 2004. 

Версия для печати
ЗАЛИШИТИ ПОВІДОМЛЕННЯ::КАРТА САЙТУ::КОНТАКТИ
1991 - 2017 г. г. Буджацьке козацтво
Budzak kozak
ВебСтолица.РУ: создай свой бесплатный сайт!  | Пожаловаться  
Движок: Amiro CMS